крутитися — кручу/ся, кру/тишся, недок. 1) Робити обертові, колові рухи; обертатися. || з ким і без додатка. Танцюючи, робити колові рухи; кружляти (у 3 знач.). || Часто змінювати положення тіла лежачи або сидячи; вертітися (у 1 знач.). || Швидко, хапливо… … Український тлумачний словник
крутитися — [крути/тиес а] учу/с а, у/тиес :а, у/тиец :а, у/т ац :а; нак. ути/с а, ут і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
крутитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
крутитися — кручуся, крутишся, Вр. Метушитися; іти поколу, залишаючись на місці … Словник лемківскої говірки
викручуватися — уюся, уєшся, недок., ви/крутитися, учуся, утишся, док. 1) тільки 3 ос. Розкручуючись, випадати; вигвинчуватися (про що небудь вкручене). 2) Пручаючись, вириватися від того, хто тримає. 3) перен. Виходити зі скрутного становища, вигадуючи що… … Український тлумачний словник
витися — в ю/ся, в є/шся, недок. 1) Обвиватися, плестися навколо чого небудь, по чомусь (про рослини). || Закручуватися кучерями чи бути кучерявим (про волосся). 2) Робити звивисті рухи. || Вигинатися, корчитися. || Рухатися навколо чого небудь; крутитися … Український тлумачний словник
звиватися — і рідко ізвива/тися, а/юся, а/єшся, недок., зви/тися, зів ю/ся, зів є/шся і рідко ізви/тися, ізів ю/ся, ізів є/шся і діал. зви/нутися і рідко ізви/нутися, нуся, нешся, док. 1) Скручуватися, закручуватися в трубку, кільце і т. ін. 2) З єднуючись,… … Український тлумачний словник
обертатися — а/юся, а/єшся, недок., оберну/тися, оберну/ся, обе/рнешся, док. 1) Повертатися в певний бік, певним боком; розташовуватися, надаючи собі певного положення щодо кого , чого небудь. || Повертатися, відвертатися в інший, протилежний бік. || до кого… … Український тлумачний словник
покрутитися — учу/ся, у/тишся, док. 1) Почати крутитися. || Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.). 2) Крутитися (у 1 4 знач.) якийсь час. || перен. Роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення, вагатися якийсь час.… … Український тлумачний словник
кружляти — I (рухатися, описуючи кола), колувати, кружити, кружитися; крутитися, звиватися (перев. літаючи); колесувати, колесити (літаючи, їздячи, ходячи); витися (літаючи) II ▶ див. блукати 3), крутити I, крутитися I, поши … Словник синонімів української мови